Лучшие семена для Вашего сада-огорода!

Моя корзина

В корзине нет товаров

(096) 568-74-11 Заказать обратный звонок

(066) 225-80-36 (093) 917-64-45

Статьи

Технологія вирощування помідора

Вирощування розсади.

При вирощуванні розсади помідора дуже важливо використовувати легкий субстрат (торф або кокосову стружку) або легкий грунт, а також можна змішувати між собою ці компоненти. Вирощувати розсаду помідора можливо двома способами:

- прямий висів насіння в горщик або касету;

- через пікірування.

Висів насіння проводиться на глибину 0,5-1,0 см.Розсада помідорів

Для дружнього отримання сходів температура повинна бути 23-24 С. Для кращого проростання насіння і скидання насіннєвої оболонки сім"ядолями краще використати агроволокно або перфоровану плівку, якими накривають наші горщики або касети. Після отримання 20-30% "петельок" ми прибираемо плівку або агроволокно, знижуемо температуру повітря до 20С, при вологості повітря близько 80-90% і вмикаемо освітлення.

Важливо: При висіві насіння потрібно вимірювати температуру субстрату, а не повітря

При зимових строках посіву помідора, для отримання якісної розсади рекомендується використовувати досвічування на висоті 2 метра над рослинами. Мінімальна інтенсивність освітлення для вирощування розсади помідора складає 100 Ватт/ м2. Для цього використовують лампи потужністю 400 або 600 Ватт.

При вирощуванні розсади взимку краще за все використовувати горщик об"ємом не менше 0,5 літра,які ви можете придбати в нашомі інтернет магазині "Барвинок" на вкладці все для розсади. Це дає нам можливість отримувати розсаду з 7-8 справжніми листками і добре розвиненою корневою системою.

Така розсада краще переживає стресові умови після пересаджування в теплицю на постійне місце.

Чим пізніше ми проводимо висів насіння, тим молодша розсада може бути використана з меншою кількістю листків і може бути вирощена в меншому об"ємі горщика або касети.

При вирощуванні розсади дуже важливо приділяти увагу як клімату в теплиці так і живленню рослин, при правильному складанні поживного розчину дуже важливо знати електропровідність (ЕС) поливної води,чим даний показник нижче, тим більше корисних солей може бути доступний рослинам.

Важливо: Оптимальний показник ЕС поливної води для вирощування помідора складає 0,4-0,7 мСм

Після виходу першого справжнього листка, рослина починає засвоювати елементи живлення, що знаходяться в субстраті. Для цього ми рекомендуємо з кожним поливом вносити добрива для збалансовоного розвитку рослин. В таблиці приведені орієнтовні норми із розахунку на 10 л. води. Добрива представлені на вкладці мінеральні добрива в інтернет магазині "Барвинок".

Норми

 Важливо: Розсаду помідора неможна поливати "чистою" водою - тільки з добривами!

При вирощуванні розсади дуже важливо правильно проводити поливи.

Розсаду необхідно поливати по потребі, щоб буквально "примусити" корневу систему рослин "шукати" вологу. При правильному поливі весь об"єм горщика або касети заповнені корневою системою.

Висаджування розсади і стратегія поливів 

Під основний обробіток грунту, восени, бажано вносити органічні добрива. Помідор дуже добре реагує на внесення перегною, а от свіжий навоз може викликати активний ріст культури на старті, що може призвести до "жирування" рослини помідора.Також органічні добрива покращують структуру грунту в теплиці.

Технология посева моркови под зиму.

 
 
 

 

Выращивание моркови под зиму — не такое сложное дело, как может показаться. В этой статье мы поделимся с вами основными секретами опытных огородников-садоводов. С нашей помощью вы самостоятельно добьетесь успеха и порадуете себя ярким урожаем. Так же вы узнаете, как и когда сеять семена, что бы получить урожай в самом начале лета, когда организм особенно нуждается в витаминах - ведь молодую морковку со своей грядки можно не готовить, а употреблять в сыром виде.

Конечно же, многим известны особенности выращивания моркови весной, однако если вы хотите получить урожай моркови быстрее, то сажать лучше осенью под зиму. К тому же, та морковь, которая посажена осенью, менее подвержена заболеваниям и корнеплоды у нее обычно намного крупнее.

Есть и другие преимущества. Например, возможность подготовить грядку и сеять осенью, когда свободного времени больше, чем весной. Важна также экономия места — освободившуюся в середине лета грядку можно будет использовать под зелень, салаты редис, латук, а также фасоль, капусту, раннюю свеклу, горох. Таким образом, до конца сезона получится дополнительный урожай с тех же площадей.

Семян потребуется на 20-25% больше, чем при весеннем посеве. Рассчитывать стоит примерно 1 г - на 1кв. м. -    количество семян под посев можно увеличить с тем расчетом, что часть семян могут не взойти весной. Возможно семена, посеянные осенью, требуют немного больше хлопот по уходу и защите от заморозков, в сравнении с тем, если посеять их весной. Но дело того стоит, тем более, что эти хлопоты приятные и не составят особых трудностей, а вложенный труд вернется сторицей. К тому же семена не придется отмачивать, а затем просушивать. Те семена, которые посажены осенью, простым и естественным образом пройдут всю необходимую для них обработку в почве и порадуют вас быстрыми всходами весной.

Так же можно добавить к семенам моркови семена салата или редиса - они взойдут весной раньше моркови и напомнят о месте посадки, что облегчит прополку от возможных сорняков между рядов и разнообразят ваш стол.

Прежде всего, нужно осознанно определиться с местом посадки семян. Это должно быть ровное место, где снег сходит раньше всего, без резкого уклона. Иначе талые воды нанесут вред грядке, а семена вымоет потоком воды. Для того, чтобы семена моркови, посеянные по осени, не взошли раньше времени, сеять необходимо в середине — в конце ноября. После того, как урожай овощей-предшественников будет собран, почву на этих же грядках нужно хорошо перекопать и внести перегной и минеральные удобрения (10 г калийной соли и 25 г суперфосфата). Вносят перегной - примерно полведра на 1 кв. м, можно внести известь, золу, фосфорные и калийные удобрения (примерно по 40 г, или по 6 ст. л. на кв. м). Почву перекапывают на 25 см и разравнивают. Самыми наилучшими предшественниками для моркови считаются капуста, огурцы, лук, картофель. Для получения хорошего урожая   морковь лучше периодически высаживать на новое место.

Также стоит учесть и правила севооборота - возвращать морковь на прежнее место не раньше чем через 2-3 года. Для моркови подходят супесчаные, суглинистые и слабокислые почвы. В том случае, если почва кислая, то добавляют древесной золы. Также добавляют на плотную почву песок и древесные опилки.

Отличительной особенностью посева семян моркови по зиму является то, что сажать их нужно на глубину - 5см, немного глубже, чем при посеве весной. Грядку готовят заранее, пока не промерзла почва и рыхлят, нарезают для посева бороздки, уплотняют дно и оставляют так до морозов.

Важно! Семена для посева должны быть сухими. Бороздки с семенами моркови присыпают теплой почвой, приготовленной заранее. Грядки позже можно закрыть, к примеру, еловыми ветками или ветками других растений. Для того, чтобы удобно было найти где посеяны семена моркови, бороздки можно присыпать опилками и уплотнить почву, чтобы их не размыло. Для засыпки бороздок подойдет заранее заготовленная теплая земля, можно в мешках, и отдельно удобрения. Главное — земля должна быть сухой без комков. Если случится так, что почва промерзнет или выпадет снег - не страшно, снег убирают с грядки, сеют семена и засыпают бороздки приготовленной землей. После мульчируют грядки слоем 3см. Зимой никаких работ не производят, но следят за тем, чтобы грядка ушла под снег. Именно это поможет дополнительно уберечь семена от промерзания. Весной убирают укрывной растительный материал, грядки с морковью укрывают полиэтиленом. Уход за морковью под зиму  такой же, как и за посеянной весной.

Важен своевременный полив и рыхление между рядами. При условии правильного ухода и достаточности влаги урожаем насладиться вы сможете уже в июне.

Для посева моркови осенью можно использовать такие семена:

- Нантская – отличается хорошими вкусовыми качествами, быстрым созреванием, неприхотливостью в уходе и морозоустойчивостью.

- Витаминная - сорт с высоким содержанием каротина.

- Лосиноостровская - сорт отличается сочностью и нежностью мякоти.

- Шантане - холодоустойчивый сорт, который не плохо переносит недостаток влажности.

- Московская зимняя – этот сорт, специально предназначенный для выращивания моркови под зиму.

 _____________________________________________________________________________________________________

 

Закладання саду. Як уникнути помилок?

Закладання саду, зокрема правильне розпланування території, розміщення порід і сортів, підготовка грунту, строки і техніка садіння дерев-дуже відповідальна справа.Часто в садовода-любителя виникає питання:скільки і де садити рослин різних порід? Розміщення рослин на площі-діло особисте, результат довгих роздумів і творчості кожного садовода.Необхідно при цьому враховувати багато умов і положень, в тому числі юридичних і етичних. Наприклад, необхідно вибрати таке розташування насаджень, яке б не зачіпало інтересів сусідів. Треба слідкувати, щоб груші і яблуні не затіняли сусідню ділянку, щоб коренева система малини не проникла в чужі морковні грядки, тощо. Розглянемо  найважливіші аспекти:

1.Придатність грунтів під сад

Без попереднього окультурення непридатні для закладання садів важкі глинислі грунти та дуже легкі сипучі піски. Глинисті швидко пересихають, погано провітрюються. Сипучі піщані-легко пропускають талу та дощову воду в нижні шари грунту. Для поліпшення фізичних властивостей  глинистих грунтів треба додати до їх верхнього шару, яким заправляють садівні ями, 1/4 частини піску; для поліпщення піщаних-додають до них глинисту фракцію. Добрий ефект дає додавання річкового мулу. Непридатні під сади та ягідники солонці та солончаки.

Близьке від поверхні залягання підгрунтових вод згубно впливає на плодові дерева. Вони пагано ростуть, суховершинять. Яблуня і груша чудово плодоносять, якщо глибина стояння підгрунтових вод протягом тривалого періоду (більше місяця) знаходиться не біше, ніж 2м від поверхні грунту, а на піщаних та супіщаних грунтах-не більше 1,5м. На ділянках з близьким заляганням підгрунтових вод перед закладання м саду треба прокладати дренаж. Якщо немає дренажу, то плодово-ягідні росли можна вирощувати на спеціально зроблених підвищеннях-валах горбах, грядках.

Кислотність. Плодові дерева потребують для свого росту і плодоношення слабокислі, близькі до нейтральних грунти. Висока килотність пригнічує активність корисної мікрофлори, що зменшує доступні форми азоту. Показником високої кислотності грунту можуть служити хвощ, щавель, жовтець, мітлиця на ін. Якщо на ділянці ростуть ясен, клен, дуб,граб, лобода, кропива-значить грунт не дуже кислий і можна садити основні плодові і ягідні рослини.

 

2.Окультурення грунту на рівних ділянках.

Якщо дерева планують садити навесні, ями доцільно копати восени. При осінньому садінні їх краще копати за місяць до висаджування. Ширина ями 1-1,2м, глибина 60-70см. Під час копання верхній, родючий шар грунту скидають в один бік від ями, а нижній-у другий. Заправляють ями перед садінням дерев тільки грунтом з верхнього родючого шару, вийнятим під час копання  та взятим з міжряддя. На кожну яму вносять органічні добрива, з розрахунку 12-15кг перегною-сипцю.; якщо їх немає-мінеральні: суперфосфату 120-150г, калійної солі 60-75г, аміачної селітри 100г. Добрива рівномірно перемішують з грунтом, який засипають в ями. Якщо ями копають менших розмірів, то й дози добрив зменшують відповідно до об"єму грунту в ямі.

Заправляти ями грунтом та добривами краще за кілька днів перед садінням. Якщо ями викопані з осені, а дерева планують висаджувати навесні, то заправляти їх грунтом, змішаним з добривами, можна пізно восени перед настанням морозів. Навесні під час садіння на місці засипаної восени ями роблять тільки невелику ямку, такої величини, щоб у ній могли вільно разміститися корені саджанця.

Щоб виростити сад на піщаних грунтах, садивні ями викопують більших розмірів-діаметром 1,5-2м та глибиною 80-100см. Їх засипають родючим грунтом, який завозять, беручи за межами саду. Якщо такий грунт важкий за механічним складом (глинистий), до нього додають частину піщаного, вийнятого під час копання ями. Дуже важливо частину глинистого грунту розмістити на дні ями з тим, щоб він затримував вологу, перещкоджаючи проходження ії в нижні шари.

3.Підготовка саджанців до садіння

Саджанці плодових дерев повинні відповідати таким вимогам: бути достовірно сортовими, з розгалудженою кореневою системою довжиною  не менще 30-35см, яка не має наростів кореневого раку. На зрізах здорові корені повинні мати білий колір. Темне і темно-буре забарвлення їх тканин свідчить про те, що вони пошкоджені морозами, підпрілі або підсушені. Штамбик саджанця має бути без механічних та інших пошкоджень.

Перед посадкою саджанці уважно оглядають, гострим секатором поновлюють кореневу систему. видаляють пошкоджені , хворі тканини. Зрізи роблять так, щоб при посадці дерева вони були направлені вниз. За будь-яких обставин перед садінням саджанці на 1-2 доби поміщають у воду. Перед садінням кореневу систему замочують у земельній бовтанці, а ще краще- у розведеній водою суміші глини з свіжим коров"яком у співвідношенні 1:2. Не можна допускати бодай навіть короткочасного підсихання коренів як при перевезенні та зберіганні саджанців, так і перед садінням. 

4.Посадка дерев

Плодове дерево потрібно садити на таку глибину, щоб після осідання грунту в садивній ямі, коренева шийка його була на рівні поверхні грунту. Як правило, це глибина, на якій дерево росло в розсаднику. Не можна висаджувати саджанці дуже глибоко, оскільки при цьому кора може  підіпрівати, внаслідок чого пригнічуватиметься ріст, і рослини можуть навіть загинути. 

Саджанці яблуні і груші на карликових підщепах потрібно висаджувати глибше з тим, щоб місце щеплення було на рівні поверхні грунту або на 4-5см нижче.Останнє  спияє більшій стійкості рослин, коренева система яких розміщується близько від поверхні. При неглибокому садінні дерева на карликових підщепах часто після тривалих дощів під впливом вітру і ваги урожаю дуже нахиляються і навіть вивертаються з корінням. При глибокому садінні на частині підщепи, що розміщується в грунті, утворюються корені, внаслідок чого дерева можуть стати сильнорослими. Якщо на карликовій підщепі у плодовому розсаднику щепили дерева на висоті 10-12см від поверхні грунту, їх висаджують так, щоб місце щеплення було на рівні з поверхнею. 

Садити дерево краще удвох:один тримає саджанець, регулює глибину садіння, розправляє корені, розминає грудки землі, підтрушує дерево, другий засипає яму землею. Безпосередньо на корені та під них дають грунт, не змішаний з добривами.Одночасно з цим насипану землю утоптують, починаючивід країв ями до центру.  Навколо посадженого дерева на відстані 50-70см насипають земляний валик такої висоти, щоб утворена лунка могла вмістити 3-4 відра води. 

Незалежно від вологості грунту чи часу садіння дерева треба полити. Полив проводять не тільки для того, щоб збільшити вологість грунту. головне-поліпшити контакт коренів з частинками грунту, відновити капілярний рух вологи в садивній ямі. Після того, як вода вбереться грунтом, лунку навколо дерева мульчують перегноем або компостом або перепрілою соломою. Товщина шару мульчматеріалів повинна бути 6-8см.

5.Догляд за молодим садом

Восени, під час опадання листя грунт на пристовбурних смугах зерняткових порід перекопують на глибину 15-20см, а кісточкових 12-15см.Перекопують його обережно, особливо біля штамбу, щоб не пошкодити коріння. Перед перекопуванням вносять органічні, мінеральні, фосфорні та калійні добрива з розрахунку на 1м2: гною-5кг, суперфосфату-37г, калійної солі-20г. Осінній обробіток створює кращі умови для нагромадження вологи, а також є важливим заходом боротьби з бур"янами. Крім того, у перекопаному восени грунті гине багато шкідників і збудників хвороб. 

Навесні, як тільки грунт відтане, вносять азотні добрива з розрахунку 25г аміачної селітри на 1м2 пристовбурової смуги і розпушують грунт сапкою.Протягом літа, з появою бур"янів пристовбурні смуги прополюють.